Зйомка працівників ТЦК — за що українці отримують вісім років ув'язнення
Поділитися
В Україні тривають воєнний стан та загальна мобілізація. У цей період працівники ТЦК та СП патрулюють вулиці та громадські місця для вручення повісток військовозобов'язаним. Не рідко між представниками територіальних центрів та громадянами виникають конфлікти, які люди знімають на відео, або ж деякі особи спеціально фотографують ТЦК й кидають фото у закриті пабліки для того, щоб попередити ухилянтів, де ходити не варто. Ці ситуації різні, але їх об'єднує одне — зйомка представників ТЦК, які є військовослужбовцями.
Чи можна українцям робити фото та знімати на відео співробітників територіальних центрів комплектування та у яких випадках загрожує кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі, розбираємося далі в матеріалі.
Зйомка працівників ТЦК ― що встановлено законом
Перше, що треба розглянути, — чинні статті закону щодо ведення фото- та відеозйомки військових, фізичних осіб тощо.
Так, ст. 114−2 Кримінального кодексу України — це та, на яку найчастіше посилаються працівники ТЦК, забороняючи цивільним їх знімати при врученні повістки.
Проте, у ній сказано про заборону:
- розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну або територією України;
- переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань (якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі офіційними джерелами).
Порушення цієї статті карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти та від п'яти до восьми років. Здійснення злочину групою осіб або з корисливими цілями карається від восьми до дванадцяти років позбавленням волі.
Проте, як бачимо, про знімання на камеру працівників ТЦК тут мови не йде.
Наступна ст. 307 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Пункт 2 ст. 21 Закону про інформацію передбачає, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.
Таким чином, коли уповноважені представники ТЦК, або неуповноважені військові, поліція, комунальники вручають повістки на вулицях ― вони є суб'єктами владних повноважень, і інформація щодо них не вважається конфіденційною по закону.
Ця ж стаття передбачає, що до конфіденційної інформації не може бути віднесені такі випадки:
- про факти порушення прав і свобод людини;
- про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
- щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону.
Коли можна знімати на камеру працівників ТЦК
Під час вручення повістки військовозобов'язаний чоловік може здійснювати фото- та відеозйомку даного процесу. Зокрема, раніше нардеп, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявляв, що законом не заборонено фіксувати процес вручення повісток на відео, а отже покарання за це не буде.
Щобільше українські юристи наголошують, якщо представники ТЦК або поліція вчиняють щодо вас будь-які незаконні дії, це необхідно фіксувати на відео. Адже це стане важливим доказом у суді.
Коли за фото-, відеозйомку працівників ТЦК загрожує кримінальна відповідальність
Якщо громадянин проводить фото-, відеозйомку представників територіального центру з метою розповсюдження матеріалів у соцмережах, зокрема у Viber або Telegram каналах, де інформують про дислокацію та переміщення нарядів поліції та ТЦК та СП, то це є злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність.
Особу можуть покарати за ст. 114-1. ККУ, відповідно до якої перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Які фактори впливають на ступінь відповідальності:
- зміст публікацій;
- масштаб поширення інформації (що більша аудиторія каналу, то серйозніші можуть бути наслідки);
- наслідки публікацій (наприклад, масові заворушення тощо).
Раніше ми повідомляли, яке покарання загрожує за відмову від повістки.
Нагадаємо, ми писали, коли військовозобов'язані можуть проігнорувати візит до ТЦК.
Також ми інформували, про що та в який термін потрібно попередити ТЦК, щоб не отримати штраф.
Читайте Новини.LIVE!
