Штрафи за порушення мобілізації в Україні — чи є шанс оскаржити рішення в суді

В Україні набув чинності закон, який значно підвищує штрафи за ухилення від мобілізації та військового обліку, а також запроваджує три режими: порушення, повторне порушення та порушення під час воєнного стану. 

Чи можна оскаржити такі штрафи від ТЦК та СП, розповів адвокат Роман Сімутін. 

Варто зауважити, що йдеться про закон №3696-IX, який вносить зміни до ст. 210 та 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Так, за словами правозахисника, положення статей 210, 210-1 Кодексу про адмінправопорушення не застосовується у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи. 

Тобто, якщо особа отримала повістку для уточнення даних, але до ТЦК не з'явилась і на неї склали постанову, таку постанову в суді можна оскаржити з підстав наявності у реєстрі персональних даних. 

Адвокат також пояснив українцям, чи зобов'язана посадова особа ТЦК довести в суді, якщо людина, наприклад, оскаржує постанову начальника ТЦК, відсутність можливості отримати дані саме з реєстру, в якому вже є всі необхідні персональні дані. 

"Повний перелік персональних даних міститься у ст. 7 закону про ЄДР призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який можна фактично розділити на два етапи. Перший — це формування бази даних реєстру і другий — актуалізація бази даних реєстру", — зазначив адвокат.

Перший етап — до реєстру вносяться відомості, одержані безпосередньо від військовозобов'язаного, або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами. Це ч. 3 ст. 14 цього закону. 

Також визначено, що для формування бази даних реєстру шляхом електронної взаємодії подаються відомості, передбачені ст. 7 цього закону стосовно всіх громадян України віком від 18 до 60 років від наступних державних органів:

• реєстру виборців (Центральна виборча комісія);
• податкової;
• Державної міграційної служби. 

Тобто відомості у Єдиному державному реєстрі формуються з трьох вказаних вище реєстрів в сукупності.

Другий етап — актуалізація бази даних реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення реєстру, а також шляхом знову ж таки електронної інформаційної взаємодії між реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, держателями яких державні органи. 

І знову ж таки, за законом, ч. 3 ст. 14, ТЦК одержують в електронному вигляді відомості від: 

• РАЦС;
• податкової;
• Державної міграційної служби;
• Пенсійного фонду;
• Міністерства освіти.

"Таким чином, майже усі необхідні персональні дані, за винятком реквізитів паспорта громадянина України та закордонного паспорта, вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних", — наголосив адвокат.

Проте, адвокат додав, що залишається відкритим питання з особистими телефонами та електронною поштою військовозобов’язаного. 

"Висновок у суді — посадова особа ТЦК повинна буде довести відсутність можливості отримати дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якому за законом повинні бути усі необхідні персональні дані громадянина, отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами. А як саме вони будуть це робити — судова практика якраз і покаже", — резюмував Роман Сімутін.

Раніше ми писали, яке майно можуть вилучити у чоловіків, які ухиляються від мобілізації.

Нагадаємо, ми повідомляли, в яких областях чоловіки найбільше ухиляються від служби.

Також ми інформували, за якої умови можна відмовитися від повістки.