Новий закон про мобілізацію ухвалили — коли він запрацює і чому демобілізація не потрібна

Верховна Рада нарешті проголосувала у другому читанні за багатостраждальний закон про мобілізацію №10449. Чи потрібен він був взагалі і саме зараз, та наскільки критичним є викреслення з нього норми про демобілізацію — читайте у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Як ухвалювали законопроєкт про мобілізацію

Епопея із законом про посилення — чи радше упорядкування — мобілізації добігла кінця. Верховна Рада врешті проголосувала за законопроєкт №10449 у другому читанні, ухваливши його в цілому. Залишилося лише отримати підпис президента і дочекатися відведених у законі 30 днів для того, щоб він почав діяти.

Відзначимо, що цей процес був непростий. По-перше, до законопроєкту після першого читання було внесено кілька тисяч правок, які довгий час розглядалися профільним комітетом і то відхилялися, то поверталися у текст законопроєкту. А потім майже порожня Верховна Рада розглядала ці поправки, які моно більшість цілком очевидно не бажана ухвалювати.

Власне, депутати від "Слуги народу" проголосували за той законопроєкт і ті правки, які були узгоджені з урядом. Саме тому частина опозиційних фракцій — "Батьківщина" (крім 2 депутатів), "Європейська Солідарність" — не підтримала законопроєкт №10449. Тож моно коаліції довелося добирати голоси у звичних місцях — серед представників колишньої ОПЗЖ та у олігархічних фракціях і групах. Втім, варто зазначити, що за закон про мобілізацію майже у повному складі проголосувала фракція "Голос".

Чи потрібен був закон про мобілізацію

Новини.LIVE звернулися з проханням прокоментувати ситуацію із новоухваленим законопроєктом відомого військового експерта, полковника ЗСУ Петра Черника. Черник зазначив, що новий закон про мобілізацію не просто на часі — він, якщо говорити образно, уже перезрів.

Україна, за великим рахунком, усі попередні роки незалежного існування не займалася такими питаннями, як мобілізаційний ресурс, мобілізаційний резерв, та іншими, ключовими у нинішній ситуації. Тому упорядкування мобілізації було конче необхідно — і давно.

Разом з тим, підкреслив експерт, напряму на перебіг нинішньої російсько-української війни цей закон не вплине. Полковник ЗСУ наголосив — він неодноразово це робив у коментарях для Новини.LIVE — на тому, що змінити хід війни може якісна західна зброя. А цією зброєю, як і високотехнологічною західною технікою, особливо найсучаснішими зразками, керувати будуть не мобілізовані громадяни, а кадрові військові.

Та разом з тим — без піхоти жодна війна не може завершитися перемогою. Бо саме на землі здійснюються головні битви і звершуються головні перемоги. Власне, нинішній військовий конфлікт це підтверджує — скільки б росіяни не били по Херсону, але вони його втратили і не можуть повернути під свій контроль.

Тому мобілізація у сухопутні війська необхідна, від цього нікуди не дітися. Особливо зважаючи на те, що українське суспільство не планує здаватися, а упевнено підтримує війну до перемоги, до виходу на кордони 1991 року тощо. Але для цього потрібні нові військові, бо, на жаль, не тільки росіяни зазнають на цій війні втрат.

Демобілізація — чому вона не на часі

Одним із ключовим питань законопроєкту №10449 була норма про демобілізацію тих військовослужбовців, які служать з початку повномасштабної війни. Цю норму довго обговорювали, а потім взагалі виключили з тексту законопроєкту.

Петро Черник підкреслив, що — попри усі заяви у публічному просторі — говорити про демобілізацію частини армії, найбоєздатнішої її частини, під час гарячої фази війни не випадає. Експерт нагадав, що під час Другої світової війни навіть у армії Сполучених Штатів Америки, країни, територія якої не перебувала під безпосередньою загрозою ворожих атак — демобілізація не проводилася. Хоча тоді також не було зрозуміло, скільки ще триватиме війна, скільки військовослужбовцям, які брали у ній участь з самого початку, доведеться провести у складі збройних сил своєї країни.

Тож, за словами полковника ЗСУ, цю тему — тему можливої демобілізації частини Сил оборони прямо під час повномасштабної війни — не варто роздмухувати. Це, на думку Черника, демонструє щонайменше некомпетентність людей, які займаються подібними речами. Чи, можливо, навіть роботу на ворога.

Нинішня війна, підкреслив Петро Черник — це війна не за території, коли можна в той чи інший момент зупинитися. Це екзистенційна війна, де обидві сторони воюють за своє існування — Україна за існування своєї країни, Росія за існування своєї імперії, яка без України неможлива. Тому посилення і покращення мобілізації в нинішніх умовах є вимушеним. Як і війна до певного логічного завершення — а не до визначених у законі строків демобілізації.

А сам закон, підкреслив експерт, покаже свою ефективність приблизно через п'ять-шість місяців після того, як набуде чинності. Саме через пів року можна буде робити перші об'єктивні висновки — й удосконалювати та змінювати його відповідно до поточних проблем та викликів.