Хто, де та у який спосіб має право вручати повістку — у ТЦК розвіяли ТОП-10 міфів
Президент України Володимир Зеленський продовжив дію воєнного стану та загальну мобілізацію до 14 лютого 2024 року. Співробітник Полтавського ТЦК та СП розвіяв усталені у суспільстві стереотипи щодо призову українців до війська.
ТОП-10 міфів про вручення повісток прокоментував виданню "Телеграф" речник Полтавського територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Роман Істомін.
Міф 1. Вручення повістки мають зафіксувати два свідки
Сповіщати громадян про необхідність прибути до ТЦК та СП, а також забезпечити їхнє своєчасне прибуття за цим викликом, зобов’язані центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності за розпорядженням ТЦК та СП. Громадянин лише повинен розписатися на відривній частині бланка повістки. А от щодо двох свідків чи відеофіксації процесу оповіщення в жодних офіційних документах не йдеться.
Міф 2. ТЦК та СП — це приватна контора, яка не має права мобілізовувати громадян
Те, що ТЦК — це не ЗСУ, а приватна контора — є найбільшою нісенітницею, яка гуляє просторами інтернету. За неї найчастіше хапаються ухилянти. Часто посилаються на те, що код ЄДРПОУ якийсь не такий, що десь не там він зареєстрований. Постановою Кабміну затверджено Положення про ТЦК та СП, в статті 1 якого чітко визначено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Сама постанова передбачена Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу". Тобто ТЦК як орган військового управління є складовою частиною ЗСУ. ТЦК як "приватна структура" — присутні лише в головах тих, хто боїться захищати свою країну і чекає на прихід окупантів до себе додому
Міф 3. ТЦК та СП можуть призивати громадян лише до складу самих ТЦК
У ст. 8 положення про ТЦК та СП вказано, що завданням цього органу є "підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів". А стаття 9 вказує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Тобто, під час мобілізації, що триває, ТЦК виконують мобілізаційні завдання і комплектують ті підрозділи, які визначено.
Міф 4. Виписана на коліні повістка не дійсна
Нема значення, де і яким чином вона виписана. Вона може бути вручена як за місцем проживання, так і за місцем роботи, так і на блокпосту, і будь-де в населеному пункті. Щоправда, повістки можуть виписати не лише в ТЦК та СП, а й виконавчий орган сільської, селищної, міської ради за розпорядженням відповідного ТЦК та СП. Якщо повістка повністю заповнена, зокрема, містить прізвище, ім’я, по батькові військовозобов’язаного громадянина, якому вона вручається, дату, час і адресу, куди йому треба прибути, а також підпис начальника ТЦК, скріплений печаткою, — вона точно є дійсною. І якщо вона заповнена правильно, то оскаржувати її нема сенсу.
Міф 5. Якщо дані військовозобов’язаного вносили у частково заповнений бланк, то від повістки можна відмовитись
Також неправда. Зразок повістки містить інформацію, але ніде не сказано, що його весь потрібно заповнювати від руки на місці чи весь він має бути надрукований. Для пришвидшення процедури частина даних може бути вписана до бланка повістки заздалегідь. Скажімо, назва ТЦК та СП чи його відділу, від якого ведеться оповіщення, та куди викликається громадянин для уточнення військово-облікових даних можуть друкувати разом з самим бланком.
Те ж стосується посади, військового звання та прізвища начальника ТЦК. Також логічно вписати номер і дату розпорядження начальника ТЦК, згідно з яким здійснюється оповіщення, у приміщенні ТЦК та СП. Повістка вручається уповноваженою особою, яка призначається наказом начальника ТЦК. Сам начальник не ходить з печаткою в кишені, щоб вручити комусь повістку.
Міф 6. Від повістки можна відмовитись, якщо певні дані вносили до неї у відсутність отримувача
Це взагалі абсурд, адже, як мінімум, існує адресне оповіщення військовозобов’язаних. Тобто у ТЦК та СП є інформація про людину, яка перебуває на обліку, зокрема — адреса. Вся інформація у повістку вписується у приміщенні ТЦК та СП, а далі його представник їде за вказаною адресою і сповіщає громадянина письмово, що йому потрібно з’явитися до ТЦК та СП для уточнення своїх військово-облікових даних.
Міф 7. Працівники ТЦК та СП не мають права перевіряти документи у цивільних громадян, відтак, вручення ними повісток незаконне
Це не так. Наказом військового коменданта визначений перелік осіб, які мають право на перевірку документів під час патрулювання. Таке завдання покладається на співробітників СБУ, поліції, ЗСУ. Відповідно, ТЦК та СП, як орган військового управління і структурний підрозділ ЗСУ, також залучаються до патрулювання з правом перевіряти документи у громадян.
Міф 8. Якщо військовослужбовці ТЦК і СП зупинили автомобіль або заблокували та вимагають взяти повістку, то треба знімати на відеокамеру все, що відбувається на дорозі, й викликати Нацполіцію
На блокпосту ваш автомобіль мають право зупиняти ті особи, які виконують там свої обов’язки і які визначені наказом коменданта гарнізону. Якщо автомобіль зупинили на блокпосту, перевіряють ваші документи, вантаж, транспортний засіб, вручають повістку, то знімати цей процес на відеокамеру категорично заборонено. Можна хіба що попросити показати документи, але ввічливо, без грубощів, щоб не спровокувати грубощі у відповідь.
Міф 9. Повістки можна ігнорувати, бо за це не буде відповідальності
Насправді згідно зі ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виписується протокол, виноситься адмінпостанова і з правопорушника стягується штраф. За повторне правопорушення може бути відкрите кримінальне провадження за статтею 337 Кримінального кодексу України. Нею передбачено штраф від 3400 до 8500 гривень або рік виправних робіт. А за ігнорування мобілізаційного розпорядження (часто його називають "бойовою повісткою"), відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України, передбачено від трьох до п’яти років позбавлення волі.
Міф 10. Суди не застосовують норму кримінального права щодо ухилянтів
Так, зараз судді виносять переважно умовні покарання строком 1-2 роки, бо під час засідання підсудні зазвичай розкаюються у вчиненому правопорушенні. Але водночас у Львові, наскільки я пам’ятаю, військовозобов’язаного позбавили волі на три роки за ігнорування мобілізаційного розпорядження. І дуже важливо розуміти, що кримінальне покарання у вигляді умовного строку (як і штрафу) не звільняє громадян від подальшого виконання свого військового обов’язку. Тобто, вони й надалі підлягають мобілізації.
Але відтепер за ухилення від неї громадянин одразу вирушить за ґрати. Навіть без повторного відкриття кримінального провадження, оскільки такі громадяни стають на облік в органах пробації. І саме ці органи вносять до суду подання з проханням скасувати звільнення від відбування покарання з випробувальним строком і направлення чоловіка для відбування призначеного йому покарання. Тобто громадянин може відразу виконати свій конституційний і громадянський обов’язок, а може спочатку відбути покарання, а потім все одно його виконати.
Раніше Новини.LIVE писали про 10 категорій осіб, яких не можуть мобілізувати на передову.
Читайте Новини.LIVE!